постать самітньої ескімоски, її мовчазний сусіда — труп Найта в спальному мішку, й білі ведмеді, що наближалися до їхнього намету. А разом із цим поставали туманні привиди вранґелівських колоністів, яким ми прибули на допомогу.
Удруге й втретє гула сирена. Знову мовчанка. Але ось напружений зір помітив блиск вогню на березі, й за секунду до нас долетів звук пострілу.
Три постріли один по одному, з короткими інтервалами, свідчили про те, що на березі є люди, й сьогодні, мабуть, вперше за три роки, вони побачили пароплав.
Шлюпки не спускали, чекали на остров'ян, що певно, зараз мали прибути. Дійсно, за кілька хвилин було видно, як чорна крапка відійшла від берега, взявши напрям на судно. На той час туман відступив далі, й можна було бачити, як на березі метушилося кілька людей, а крапка перетворилася на човен з трьома чоловіками.
То була байдарка-човен з моржової шкіри. Люди, що пливли на ньому, були теж одягнені в шкіри. Ні, один здається, евро-
