комісій, право на рейс залишилося за „Ф. Літке“.
„Літке“ треба було перекинути з Чорного моря до Владівостоку, звідти він мав вийти на острів Вранґеля в перших числах липня, взявши з собою нових колоністів, радіо-станцію, трирічний запас для колонії та майже дворічний (на всякий випадок) — для екіпажу.
Під час переходу накрижника з Чорного моря до Японського, Центральна Управа морського транспорту запропонувала українським газетам надіслати до „Літке“ чотирьох журналістів.
Замість чотирьох поїхало лише двоє: О. Мар'ямов та я.
Оце були всі відомості про о. Вранґеля та про готування нової експедиції на нього, що я міг зібрати їх перед виходом „Ф. Літке“ з Владівостоку по статтях, брошурах, уривках з книжок, присвячених Арктиці, та розмов із полярниками нашого Далекого Сходу.
