Сторінка:Микола Хвильовий. Досвітні сімфонії (1922).pdf/55

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Нащадок прадідів великих
вже скрикнув —
Евріка!
І із провалля літ
нова Америка,
Месія і Колюмб.

То —
Колєктив,
заліза міць
і я.
І на минулого полову —
притьмом беркут —
огня.

Цього і досить 
А там, по-малу в реп'яхах,
в мамуловатому коші
хтось прогремить —
Товариші!
І табуни проколе мрія
і глузд творіння.

І хоч вовтузиться блакитноокий ведмідь
і б'ється у бекет з погрозами пожеж —
і я бреду і ти бредеш
вперед.