— Нещасна гроза. Коли б вона знала Івана, — не одну-б молонню послала сюди.
… А Варвара хреститься у куточку: щоб не бачили.
За столом всі, крім Валєнтини: Валєнтина в Дубівській волості на роботі.
Же язвить:
— Товаришу Йосипе! Відкіля це: „гонителі земства й анибали лібералізму“.
Гордієнко спокійно отвічає:
— Здається, записано… (виймає записну книжку)… Це з книги „за 12 лєт“ Вл. Ільїна (Н. Лєніна), видання Петроградської ради депутатів 1919 р. ст. 157.
Іще говорить спокійно: — Можна узнати і це, наприклад: „Ернст Гекель і Ернст Мах“ — є розділ теж з книги Лєніна „Матеріялізм і емпіріокритицізм“, держ. видав. 1920 р. Або, скажемо, передмова до 3-го видання „Анти-Дюринг“ написано… зараз скажу… Лондон 23 травня 1894 року, цеб-то на 3 роки 3½ місяця й один день пізніш мого народження.
Кімната не витримала — регіт.
Гордієнко спокійно п'є чай.
… Гроза йде.
Валєнтина… ах, який у неї високий лоб, як башта (люблю високолобих М. Х.). Валєнтина несе обов'язки і начальника горо́да, що одвели комуні за Зубівською левадою. А Іванов — начальник кампаній. Місяць має чотирі тижні, а 2 з них призначаються для кампаній. Наприклад: тиждень уборки червоноармійських казарм (іде вся комуна), тиждень марксистського знаття і т. д.
… Бігли дні (в комуні завше біжать дні). Вибивалась городина. Після обіда всі виходили на роботу до
