Павлина Анфисівна була задоволена, взяла під ручку знайомого і повела в садок однієї вілли.
Відтіля їх вигнано. Знайомий обурився.
— Як ви смієте! Ми ж тільки гуляємо!
— Іді, іді! не разговарівай!..
Знайомий пообіцяв поскаржитись голові вуцвика. А Павлина Анфисівна спитала:
— Ну скажіть правду: ви ж не комуніст?
Він тричі побожився, що він комуніст, але вона йому не повірила. І вона росказала:
… Громовиця не прийшла, — пройшла. В лісі було тихо, між дерев ходив місяць і крапав срібне масло в гущавину. Хтось ламав гілки в лісі — не людина, тріскало в лісі. Вилуплювались солов'ята і соловей вже не співав, і соловї мовчали.
… — Якби ви знали, яка це Анфиса Павлівна: жадна, не дай господи. Годує дитину, а сама більш за дитину з'їсть: дитячу порцію.
… На як найдальшій віллі сміялись. Підійшли до тераси, а за терасою тихенька пісня. Це натхнений Гіль.
… Тьотя Бася не обідала: її обід з'їв хтось.
|
|
Коли поодцвітали вишні (позривали ягоди), поналивались яблука. В яблуках мед, пасіка, бжоли, дід сивенький — смачно…
Летіли трутні по шосе.
… У віллі мешкають 2 тижні, три, місяць, а то й ціле літо. Одні виїздять, инші приїздять.
Хто приїздить, каже:
— По вулицях голод, а тут…
Через тиждень каже:
— Чому це сьогодня нема какао? Який же це дім відпочинку. Га?
