має право навіть найвищому командантові і самому батькові Махнови, говорити „Ти“. Раз, вечером в степу, один козак тарахнув при вечері одного знаших визначних провідників ложкою по чолі так, що той перевернувся. — „Чому не ведеш нас четвертий день в бій?“ — закричав при тім козак. І ніхто ані словечком не сказав нічого козакові. Бо це було зовсім справедливо.
Махнівці дуже обережні. Цю обережність витворило також життя. Вониж звичайно на задах ворога, окружені його військом.
Кілька днів пізніше довелося мені бачити, як Махно їхав зі своїм штабом. На переді чета кінноти мчиться повним бігом — За нею 20 кроків позаду повозка запряжена трьома прекрасними кіньми. Візник, в шапці з червоного оксаміту, яким оббивають коштовні меблі, з кількома револьверами за поясом та за холявами чобіт. В повозці по середині в сивій шапці,
