Арабію до височин Арменїї й Ірана. Живе житє істнує тільки в оазах, де держить ся вода. Серед сеї пустинї великі ріки Нїл, Евфрат, Тіґр потворили урожайні долини, виносячи що-року з гір, звідки вони витїкають, великі маси намулу.
Сї родючі долини невеликі розмірно до великої пустинї, яка іх окружає. Нїльська долина Єгипту тягнеть ся на 1000 кільометрів (верст), але в ширину має не більше 20–30 кільом. — тільки на устю Нїлу розширяєть ся; разом зложивши ся родюча полоса буде з півтори нашої Київської ґубернїї. Наноси Евфрата і Тіґра творять ряд великих оазів, розірваних просторами некультурними; але взявши разом всї оази не творять і такої культурної територїї як нїльська долина. Але завдяки радючости ґрунту тут ще в часах камяної культури зібрала ся густа, осїла людність. Оази Месопотамїї і старинний Єгипет за кільла тисячилїть до Христа були залюднені густїйше ніж теперішнї найсильнїйше залюднені краї.
Одначе родючість не давала ся самими ріками: їх щорічні розливи тільки за помічю великої людської роботи стали тим чим стали — джерелом великої урожайности, яка прогодовувала мілїони тутешньої людности. Треба було системою каналів розвести воду розливу по всїй долинї — щоб вона не застоювалась і не творила багнюк на низинах і доходила й туди, куди розлив сам не сягав уже. Маса води і широкість розливу зменьшаєть ся з кождим столїтєм: земля взагалї сохне мало помітно, але неустанно від доби великих ледівцїв і до нинї. Урожайний намул, принесений водою потрібував штучного припливу води, коли вона само переставала туди доходити.
Ся робота вимагала сильного громадського устрою і такий устрій під натиском неминучої потреби в збіжу, для прожитку уставив ся тут здавна. Голод змушував людей до сих великих робіт, й гуртової огранізації й порядку в їх виконанню. З того вироблялось сильна власть і поневоленнє роботою трудової людности. Хоч як далеко сягає історія в сих краях, вона вже застає тут, за які чотирі тисячилїтя перед Хр.,
