Сторінка:Михайло Грушевський. Всесвітня історія (1920).djvu/12

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Виникла проблема з вичиткою цієї сторінки
— 8 —

сї великі водні будови, обтяжене роботою селянство, сильну вдасть над ним духовних і світських володарів.

2. Голова і корпус статуї патесі ґудеа з Шірпурли (Сумєр).

В Єгиптї, завдяки природним обставинам, склад житя особливо був міцний і трівкий і без великих змін дійшов до наших часів так, як виробив ся шість, може й більше, тисячилїть тому. Природні обстановини Месопотамії не боронили тутешнього житя так добре як в Єгиптї. Месопотамські культурні краї частїйше підпадали нападам кочовників з сусїднїх пустинь від заходу, і гірських племен з півночи і сходу; тутешнє житє переживало сильні перевороти і потрясення, воно кінець кінцем не видержало їх і країна зовсїм занепала в новійших часах. Зате, через сї стрічі з чужими народами і завойовання месопотамська, чи так звана звичайно — вавилонська культура, здавна поширювала свої впливи в сусїднїх краях — в Іранї (де було царство