Сторінка:Михайло Грушевський. Всесвітня історія (1920).djvu/44

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 40 —

земними краями. Була письменність. Була висока матеріальна культура, яка додержувала пари Єгиптови і Фінїкії, вона визначалась богацтвом і блеском, нахилом до зверхньої роскоши, золотих окрас, дорогих тканин.

Супроти сеї старої культури Греції і островів Гелєни в часах свого приходу були справжнїми варварами, і гелєнське розселеннє, в тім родї як згадане дорійське й иньші, було подібним явищем, як затопленнє некультурними аравійськими ордами культурних оазів Месопотамії, або пізнїйше захопленнє ґерманськими народами Римського пїсарства. Воно принесло за собою руїну старого житя і культури, і минули довгі часи, поки сї гелєнські пришельцї — гірські пастухи й забіяки, розселивши ся серед старої людности, на руїнах її культури, потрафили оцїнити її вартість — присвоїли собі її останки і відновили звязки й зносини, завязані старими державами і городами.

На жаль, як я сказав, ся перед-геленська доба в історії Греції почала відкривати ся тільки останнїми часами. Наука доперва береть ся до розбирання її матеріалу. Поки що приходить ся в ріжних питаннях тільки догадувати ся. Так наприклад зістаєть ся неясним, які були родові відносини між людністю еґейської доби і новим гелєнським розселеннєм.

Одні вчені думають, що вся еґейська культура кінчаючи серединою II тисячилїтя, була зовсім чужою Грекам. Иньші здогадують ся, що еґейська культура другого тисячилїтя була культурою індоєвропейської людности. Думають, що ся людність була першою хвилею індоєвропейського розселення, яка залила Грецію, острови і азіятське побереже, а за нею пішли при кінцї II тисячилїтя хвилї, гелєнські — ахейська, еолїйська, іонїйська, дорійська. Так само як за сими, і поруч них, котили ся на полудень иньші, близше споріднені з ними хвилї — як от та, котру представляють пізнїйші Македоняне, і дальші родичі Греків — Ілїри, Тракійцї. Але хоч би й так, то все ж таки, видно Гелєни переймали культурну спадщину Еґейцїв не легко, між ними була велика прірва, яка не так легко заповнилась, і тим пояснюєть ся така глибока перерва між гелєнською і егейською добою, так що пізнїйші Греки не мали про неї навіть понятя.