чотирі тисячі лїт, а иньші народи старшої культури, що швидше проходили свій культурний розвиток, жили так шість або сїм тисяч лїт тому. Сї помічення дають так звані дані етнольоґічні.
Звертаєть ся наука і до останків давнїх людей, порівнюючи їх до вигляду і устрою тїла пізнїйших мешканцїв і з того домірковується певних фактів з історії розселення і відносин ріжних людських рас (пород). Багато виводить і з самої мови, з змін в значінню ріжних слів, з їх подібности в ріжних мовах.
Тими способами висвітлюєть ся житє того чи иньшого краю, раси, народу в часах, куди не могла сягати давнїйша історія (тому і звуть ся вони перед-історичними, або пре-історичними).
Одначе без письменних памяток всїми сими помічними способами не можна так докладно прослїдити історію народу: видні тільки загальні форми житя, а не поодинокі подїї. А ще далї назад, то вже житє народу зливаєть ся в загальний образ житя чоловіка в тій місцевости: не знати вже, який то був нарід, як він звав ся, — знаємо, як жили люде в сїй місцевости на такій і такій, степени культури приблизно в таких віках чи тисячилїтях. А ще далї в глубину — вже й про житє людей в сїй місцевости трудно буває говорити, бо бувають прогалини в матеріалї, і вири-
