ським співгорожанам в хибно зрозумілих інтересах українства. Сього не буде!..
Ми, ті що несли прапор визволення в найтяжші часи неволї, зістанемо ся під ним і виступимо рішучо проти всякого ухилення від тих принціпів, котрі написані були на стягу українства. Будемо рішучо поборювати всякі шовінистичні течії, коли б вони стали прокидати ся серед нашого громадянства, або з провокаційними завданнями прищіплювали ся йому з якої набудь сторони. Ми виступимо рішучо проти всяких заходів звернених на те, щоб порізнити нас з нашими співгорожанами иньших народностей. І ми певні, що українське громадянство, український народ в котрого полїтичну розважність ми твердо віримо й високо її ставимо, нас у тім напрямі підтримає твердо, щиро. Оборонцї української національности не будуть націоналїстами…
Ми хочемо, розумієть ся, вірити, що й представники національних меньшостей України відповідно зрозуміють своє становище: підуть з свого боку на зустріч українським полїтичним домаганням і тим скріплять позицію оборонцїв прав національних меньшостей. Національний такт, зрозуміннє свого власного інтересу повинен підсказати їм, що в сей великий момент, коли український народ заходить ся будувати разом з своєю волею волю України як теріторії, вони повинні бути з ним, а не стояти оподалїк в нейтральній ролї стороннїх свідків, котрі чекають, чим скінчить ся отся робота, щоб відповідно до того пристати чи до централїстів чи до автономистів. Ті що стануть при Українцях рішучо, отверто і смі-
