передньої історії. Вона ж поведе його до нового розвитку, розцвіту і щастя.
Орґанїзовані українські ґрупи, що утворили Центральну Раду в тимчасовім складі мали ще те вдоволеннє, що переконали ся, наскільки та полїтична плятформа, яку вони виставили для даного моменту, відповіла вимогам і поглядам ширшого українського громадянства. Воно через своіх делєґатів на зіздї ухвалило іх роботу і зіставило без змін основні підстави національної тактики визначені ними.
Зїзд отже зробив своє. Намітив головні лїнії дальшої роботи. До неї тепер треба перейти. Загальні риси такої роботи на місцях зазначив я на зїздї і коротко повторю їх тут. Завданнєм найближших днїв являєть ся орґанїзація українських комітетів по селах і містечках, де їх ще нема, комітетів повітових так само, і обєднаннє їх в густу орґанїзовану сїть по-ґуберську, обєднану ґуберськими українськими комітетами. Після переведення сеї роботи повітові й ґуберські комітети повинні бути вибрані делєґатами з місць по орґанїзаційній схемї Центральної Ради, котра буде вироблена і оповіщена в близшім часї.
Паралельно з сим обєднаннєм і утвореннєм українських національних орґанїзацій повинен розвивати ся процес творення з їх інїціативи комітетів теріторіяльних, зложених з представників не тільки українського громадянства, а й національних меньшостей. Такі теріторіяльні комітети чи орґанізації могли б розвивати орґанізаційну работу в контактї з иньшими місцевими ґрупами й установами (тими, розумієть ся, які б схотїли йти солїдарно з
