Українцями) в усяких потрібних випадках: при орґанїзації виборів, при всяких полїтичних виступах, при полагодженню національних чи клясових загострень. Після орґанїзації на нових підставах орґанів міської й земської самоуправи такі мішані, теріторіяльні комітети можуть місцями фактично здавать ся зайвими, коли й ті орґани міські та земські будуть також обєднаннєм ріжних клясових і національних елементів в відповідній пропорції. Але далеко не скрізь вони будуть такі, а навіть і там, де нові міські й повітові ради будуть близько підходити своїм складом до тих міжнациональних комітетів, сї комітети мабуть й там не стають непотрібні зовсїм. Як запасні інїціативні групи, або як реґулятори дїяльности тих місцевих й земських рад вони будуть варті того, щоб їх заховати й далї.
Ще одне поясненнє. Я кажу про „повітові“ і „ґуберські“ орґанїзациї тільки приблизно. Наші повіти й ґубернїї — се дуже припаддкові комбінациї, які часто не відповідають дїйсним звязкам людности: розривають місця, звязані між собою ґеоґрфичними, економичними, комунїкацийними (дорожними) звязками, а вяжуть до купи місцевости, які тягнуть зовсїм до ріжних центрів. Тому українським й всяким міським орґанїзаціям не потрібно слїпо їх тримати ся, а треба йти за натуральними, реальними звязками. Коли частина повіту тягне не до свого повітового міста, а до якогось містечка, можна її відділити. Коли ґубернїя роспадаєть ся на зовсїм окремі райони — так само. Полудневі українські повіти Курщини, капризом правительства віддїлені від Черни-
