розривати. Говорити щось подібне можна хіба тілько рахуючи на людьску неосвідомленість. Землї звязані федеративним звязком становлять одну державу. Іх союз звязує їх на завсїди — приймаючи його, вони зрікають ся права самовільно виступати з союзу. Вони заінтересовані, щоб їх союз був сильним і безпечним, щоб нїкому не збирало на оходу зачіпати або кривдити його членів. Те що кождий з народів чи країн, членів сього союзу, має сам своє державне право, являєть ся державою, зовсїм не ослаблює їх потягу до спільного державного звязку, на користь котрого, в спільнім інтересї, сї держави-члени зрікають ся дечого з своїх прав. Ґерманїя стала федерацією вже кількадесять лїт, а проте федеративний звязок зовсїм не ослабив її — навпаки, се найбільш солїдарна, найбільш внутрішно міцна держава з усїх сучасних. Стара Росія не могла нїяким примусом добити ся такої внутрішьньої єдности. Нова Росийська республїка, коли хоче удержати ся в цїлости і силї, повинна щиро зрікти ся всяких замірів тримання когось силоміць на припонї, до кінця провести прінціп свободи і самоозначення у внутрішнїх відносинах. А такою, до кінця переведеною системою свобідних і рівноправних відносин може бути тільки федерація.
Кажуть, що Ґерманїя держить ся цупко, не вважаючи на федерацію, бо се оден нїмецький нарід, принаймнї у більшости. Та от Швайцарія дає приклад того, як кілька народів — Нїмцї, Французи, Італїянцї дружно тримають ся разом у федерації, і не тягне їх до сусїднїх, одноплеменных їм самостійних держав. При ріжноплеменности Росії власне тим більше їй потрібний федеративний устрій, щоб народи її не чули переваги або пановання над собою державного великоруського народу, а чули самі себе державними кождий у своїй землї.
Не значить се, що горожане з иньших країв Росийської республїки не будуть мати приступу скажім до України, — що з України виженуть „кацапів“, що Великоросам не буде тут змоги вести якесь дїло, служити, мати заробіток. Перший прінціп федеративного устрою, що горожанин одної з земель федерації має горожанскі права в цїлій федерації: значить, чоловік що вродив ся в Московщинї матиме всї горожанські права, наприклад на Українї — може там користати з своїх виборчих прав, займати посади, вести дїла. Нема сумнїву, що до всїх державних установ України він матиме змогу звертати ся на своїй, великоруській мові і діставати від них відповіди. В усїх більших містах, безсумнївно, будуть школи для дїтей Великоросів з росийською мовою, і т. ин.
Через те не може бути мови, щоб автономія України чи федеративний уклад Росийськой республїки загорожували Великоросам приступ до Чорного моря, до українського вугля, залїза чи до чогось иньшого. Знов пошлю ся на приклад Нїмеччини. Хіба якийсь пруський купець відчуває, що Гамбурґ,
