Влада і владущі верстви. Вище ми вже нераз мали нагоду доторкати ся ріжних форм влади, які повставали в рамцях племінного житя, але головно оцінювали їх як фактори племінної солідарности. Сі громадські авторитети ріжних катеґорій, котрих впливи виходили за межі їх родинних ґруп, захоплюючи ширші круги, служили дійсно одним з елєментів племінної консолідації. Але згідно з принціпом, чи „законом“ „гетероґенности мети“ — що соціяльні фактори, розвиваючи ся і скріпляючи ся, виходять з служебної ролі, стають самоцілею, і починають підпорядковувати соціяльне житє собі і для себе, — сі громадські авторитети, знаходячи пригожий ґрунт для свого скріплення і розвитку, також починали розвивати ся коштом тих завдань, які ставила собі племінна орґанізація, і яким первісно самі сі інститути власти мали служити. Кінець кінцем, ставлячи свою волю вище племінного обичаю і морали, вони в великій мірі причинились до упадку племінного житя, — з сього погляду тепер і дамо короткий огляд розвою ріжних родів громадського авторитету і власти, та форм опановання ними племінного ладу.
В попереднім ми мали нагоду бачити ті головні джерела, з котрих виростали авторитети і власти племінного укладу.[1] Збераючи їх тепер в систему, можна уставити такі головні катеґорії:
а) Старшинство фізичне — правлять старійші віком, за котрими признаєть ся досвід і мудрість житя і знаннє ріжних користних річей.
б) Старшинство в роді, — править старшина того роду, за котрим признають ся особливі заслуги, а ще більше — близькість до родового чи племінного опікуна-тотема, взагалі до вищих, божеських сил.
в) Особливі здібности орґанізаційні, особливо на війні й ловах: їх виявляють найчастійше люде в середнім віку, обдаровані великою фізичною силою, зручністю і т. ин.
г) Таланти чародійні, маґичні здібности, як результат „віщого“ знання чи прирожденної, богоданної сили.
д) Досвід в маґичних і реліґійних церемоніях і звязана з тим богоугодність.
е) Богацтво і звязана з тим популярність, яка позискуєть ся щедрістю і гостинністю: пирами і забавами, дарунками і т. ин.
Я розложив сі „джерела“ в приблизно-льоґичнім порядку. „Хронольоґично“ можна поставити поруч себе а) і в), бо коли а) виступає в найбільш примітивних формах відокремленого людського житя, то для в) можна вказати навіть зоольоґичні прецеденти; г) таких прецедентів
- ↑ Див. особливо с. 148, 169, 186 і дд.
