Сторінка:Михайло Грушевський. Початки громадянства (ґенетична соціолоґія) (1921).djvu/4

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Переднє слово.

Книга ся, в доповненім і переробленім виді, містить у собі виклади, які я читав зимою 1920—1 р. від Українського Соціольоґичного Інституту. В нормальних обставинах я мабуть продовжив би роботу над сею темою на довші часи, щоб дати своїй праці більші розміри и повнійше використати нові матеріяли, котрі після воєнної перерви все ще так трудно зібрати. Але в теперішніх умовах небезпечно відкладати публікацію того, що може бути опубліковане — в тім я вже нераз за останні роки гірко переконав ся. Думаю, і що в такій популярній і короткій формі ся книжка може теж принести свою користь, знайомлячи ширші верстви нашого громадянства з новійшими течіями в сій сфері, з фактами і поміченнями, поробленими спільною працею цівілізованих породів. Свідомо я ввів богато ширших цитат або переказів поглядів визначнійших дослідників, щоб дати понятє про способи викладу, характер наукового методу і соціольоґичного мишлення. Люде, обзнайомлені з соціольоґичною літературою, помітять не в однім місці і мої самостійні підходи до розвязання деяких питань, піддані мині чи то моїми близшими студіями в минувшині Східньої Европи, чи то поміченнями з останньої великої крізи людства. Осібну главу я присвятив соціольоґичним дослідам, які так гарно були почали ся в українській науковій літературі, чи в українознавстві — буде краще сказати, але потім припинились і заглохли під натиском иньших інтересів. Я був би дуже рад, як би ся книга причинилась до відродження у нас інтересів до соціольоґичних дослідів і інтересів. Читач побачить, що я пишучи її мав на меті не стільки дати певні конкретні висліди, готові формули, чи непохитні закони соціяльного розвою — такі соціольоґія не дуже то й може вказати, — скільки розбудити цікавість до сих питань і заохотити до дальших, самостійнійших занять у сій сфері. Тим наміром водив ся я також, укладаючи показчики важнійшої літератури, описової, аналітичної і сінтетичної, подані в кінці книги. Може вони придадуть ся бодай декотрим моїм читачам, щоб увійти, розглянути ся ширше і розгостити ся в сій науці — найбільш універсальній, найбільш інтернаціональній, найбільш соціяльно виховуючій з усіх.

 

1*