Сторінка:Михайло Грушевський. Початки громадянства (ґенетична соціолоґія) (1921).djvu/5

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 4 —

Доба, котру переживаємо, стоїть під знаком реакції против індівідуалізму і клясовости новійшого „цівілізованого ладу“ та повороту до колєктивизму і солідарности. Стоїмо, очевидно, перед одним з тих великих переломів в провідних мотивах людства, котрі воно не раз переживало. Все яснійше се стає мині всякий раз, коли від біжучих фактів перехожу до студій соціяльної еволюції в минулому. Все більш укріплюю ся в переконанню про рішаючу ролю в вічних змінах людського житя сеї неустанної конкуренції індівідуалістичних і колєктивистичних тенденцій і періодичного чергування переваги то одних то других. В результаті моїх зайнять і міркувань се чергуваннє мині уявляєть ся як основа того рітму соціяльної еволюції, котрий розсліджує соціольоґія і всі соціяльні науки разом з нею. Се й лягло провідною ідеєю сеї праці в її останнім обробленню. Вона ставить своїм завданнєм висвітлити процес переходу людського житя до орґанізованого колєктиву — родово-племінного, росклад сього колєктиву під натиском індівідуалістичних тенденцій, які приводять до класового устрою, на котрім виросло соціяльне житє „цівілізованоі доби“, і переход до сеї стадії суспільного житя. Дві праці повинні були б продовжити сю студію, одна — се огляд еволюції клясового укладу громадянства до того нового натиску колєктивизму, котрий ми нині переживаємо, а друга — огляд колєктивистичних тенденцій в їх свідомійших, теоретичнійших формах на протягу людської історії. Се зістаєть ся побажаннєм і для мене особисто, і для Українського Соціольоґичного Інституту як інституції.

1 мая 1921.

NB. Читачам, які в перше беруть ся до сих питань, добре буде почати читати сю книгу від разу з другої частини (стор. 56) і потім, по скінченню книги, прочитати частину першу (стор. 5—55).