Сторінка:Михайло Грушевський. Початки громадянства (ґенетична соціолоґія) (1921).djvu/43

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 42 —

послідовности і певній одноформности, як мінерал кристалізуєть ся, по своїм внутрішнім прикметам, в певний многогранник. Але складність соціяльного процесу на кождім кроці нарушує процеси кристалізації сих форм; впливи ріжних функцій соціяльного житя перехрещують ся, нейтралізують ся, викликають реґресивні рухи або пересування в формах соціяльної еволюції. Економисти напр. приймали певний порядок таких форм господарства як ловецтво, скотарство, хліборобство; дослідники біольоґичного людського житя уставляли певний порядок форм подружа — пожитє стадне, ґрупове, поліґамичне, парне. Але досліди показують, що в залежности від всяких природних і соціяльних обставин, і господарські форми не завсіди додержують сього порядку, і розвій подружа в залежности від впливів економичних і психольоґичних міняє форми не в однім порядку. Так само і в політичній еволюції. Арістотель, напр., на підставі обсервації грецького політичного житя, уставив звісний свій порядок змін політичних форм: монархія, аристократія, оліґархія, тіраннія, демократія, а Полібій, два столітя пізнійше, вже вважав правильнійшим поставити тіраннію між монархією і аристократією, і т. д.

Через те і не вдають ся проби (як, скажім, Морґанова) уставити послідовність, степенованнє (ґрадацію) становищ людського житє, в котрих певні економичні явища відповідали б певним культурним, реліґійним і соціяльним формах: в такій то стадії розвою матеріальної культури, коли люде розпоряджають такими і такими знарядами продукції, живуть з таких і таких джерел господарства, вони мають таку то форму подружа, такі то форми соціяльної орґанізації, такі то реліґійні погляди і форми культа. Біольоґ може дати приблизну картину анатомичного, фізіольоґичного і психольоґичного стану людини в такій то стадії її житя, — соціольоґ не зможе сього дати. Він зможе вказати деякі типові для людського соціяльного розвою становища у таких то і таких народів, які ілюструють загальні напрями і тенденції людського соціяльного пожитя, — але зараз же мусить додати, що сим характерним типам відповідають у иньших народів варіянти значно відмінні: иньші комбінації подібних або близьких їм явищ. І тому такий напр. визначний дослідник людського житя як Ратцель різко відкидав всякі представлення про єдиний порядок степенування культурних стадій у всіх народів, як хибні і безпідставні.

Тенденції певної одностайної еволюції в кождій з функцій людського житя, очевидно, єсть; вони дають себе відчувати в постійних повторюваннях певних взаємовідносин між явищами. Сі взаємовідносини можуть бути підведені під катеґорію емпіричних законів подібних до біольоґичних. В людськім громадянстві ділають такі біольоґичні закони як само-