beau-monde, на добродійні цілі, котрими звичайно адмініструвала губернаторша; грали єі також іноді і самі гімназісти на свойіх сценках. „Наталка“ була перша театральна пєса, котру я побачив. Прельстився я нею несказанно, переписав і вивчив на память і в перші ж вакаціі на Різдво всю єі проказав і проспівав на всі голоси (з відомости рідних) перед домовими дівчатами (звісно, крепачками), котрі плакали в три річки, коли я виводив перед ними: „Видно шляхи полтавськіі“ і т. д. Потім я привіз переписане Сватанє на Гончарівці і т. і. і часом читав перед дворовими, а то й панами, як було зберуться в гості. Далі попались мені й вірші Шевченка, котрого навіть „Кавказ“ і „Сон“ частенько попадались в записних книжках гімназістів, тільки підписані шифрованим іменем! Треба сказати, що украінські поезіі містились в таких книжках з рос-
