воі. Просвіту хлопа обмежує на читанє и співанє церковне; також и для потіхи гостей своіх каже він хлопцям сельским до себе приходити и співати „Мир вам братя“, „З Украіни тут приходжу“ и т. и., також и польскі пісни, в котрих вихвалює ся селяньский побит, житє и послушеньство для духовних.
Раз будучи у нёго, звіщав я єму о нових книжках малоруських. „Всё добре, каже він, лише друкуйте етимолоґиєю, то ми вам и грошей дамо“. Тимчасом він жалує грошей на всяку книжку, хоть би якою етимолоґиєю друкована була. Він и сам тоі етимолоґичноі правописи не розуміє; часте „ы, ъ, ѣ“ в него належить до найліпшоі писовні. Читає він однакож пожичені єму публікациі „Просвіти“ и навіть фонетичну „Правду“, и не каже, що не розуміє. Язик „Слова“ є у него взором для рущини — и він по-
