відає, що ми зіставши Москалями и принявши их язик, мусим затримати наш виговір букв о, г, ѣ, е. Католицку унію мусіли бисьмо и під Москалем затримати, бо там православні попи не мають жадного поважаня перед правительством и в соспільности. Коли нема при нім Нумеру 1, невсипущого єго ментора, то він жалує ся передо мною, що в „Слові“ нема що читати. Раз каже він до Нумеру 1. „От лучше погодім ся з тими украінофілями, они щось уступлять, ми уступимо — аби була згода!“ Нумер 1. на тоє одвічає: „А ми що маєм уступати? Они суть в заблужденію, яко орудіє Ляхів!“ На тім бесіда стала.
Нумер 3, свіцкий чоловік, професор ґимн., друг, ученик и поклонник Нумеру 1. Дуже ограничена голова, все говорить лише за Н. 1., а що часом сам додасть, то таке дурне що годі. От як би отте: „Чому то Рос-
