ского язика“ и таке инше. За дільцем Потебні и инним що Ви мені радите, напишу я до Киіва небавом.
Не годжу ся я на Ваш погляд, який Ви маєте на умієтне плеканє язика малоруского в Россиі.
Узнаю и я важну потребу збирати и публікувати етноґрафичні материяли до пізнаня народу малор. и єго язика, не без користи суть и згадки Ваших професорів універзитецьких про малоруський язик, от як хоть би в роді Буслаєва, видимого ворога самостійности литературноі нашоі, — алеж того всёго за мало, дуже мало. Не досить на земли малоруській, в іі містах Києві, Харкові, Полтаві, Одессі и других дотикати лише мимоходом того язика и єго літератури и так з ним обходити ся як би з мертвим або чужим, — а належить шукати для нёго обявленя живого через школьну науку єго від сільских шкіл аж до універ-
