зитету за уживанєм тогож язика до учеників и слухачів. Досить довго вже вдоволялисьмо ся, щоби на наш язик и єго науку смотріли люде яко на річ підрядну. Знаю я добре, що на Украіні нема автономиі для украінського язика, що й нема як тую же переперти, — алеж ми мусимо завсігди наш протест против таких врядів московських голосити, як ми то голосимо в Галичині против врядів польских, щобисьмо не утратили через наше приставанє згідне на тім, що нам покинуть або не заборонять, нашоі непереривности права (Rechtskontinuität).
До такоі зовсім непотрібноі уступки в користь загребущого москвитизму зачислив бим и теє, що спорудники украінських книжок почасту дають „передне слово“ в язиці московськім, або поясненя до якого утвору на украінськім язиці. Най вже буде чиста книжка або московська або украінська.
