деяких оглядів В. Лукича та В. Коцовського в самі останні вже роки.
Через кілька днів після того, як я прийіхав у Львів, набігла туди несподівано для мене зовсім нова, дуже важна праця. Сушкевич прочитав мені лист з Украйіни одного старого украйінського патріота, давнього мого знайомого, котрого я не бачив більше десятка років, котрий був перед тим у Галичині й розмовляв зі львівськими украйінофілами про громадські справи і дав себе переконати, що справи ті не посувають ся на перед єдино через бідноту галицьку на гроші. Вернувшись у Россію, патріот сей зібрав кілька тисяч рублів, котрі й мусіли незабаром прибути у Львів, але з умовою, щоб вони поступили не до приватних осіб, а до публичноі інстітуціі, котра для того мусіла бути заложена. Патріот прохав, щоб зараз же галицькі народовські нотаблі присту-
