для кождого Русина, і щоб адміністрація єго була як найбільше поставлена в звязок з загалом членів, 3) щоб спеціяльно були прибрані способи для того, щоб і позагалицькі і позаавстрійські Украйінці могли мати як найбільше участи в товаристві, аби воно було інстітуцією дійсно всеукрайінською.
Нехай цікавий читач порівня сі наші точки з тим статутом, з яким на ділі товариство вступило в життя, і котрий був вироблений після того, як ми, два згадані Украйінці-Россіяне, вийіхали з Галичини, а далі нехай пригада всю практику товариства ім. Ш-ка, а найбільше в перші ж роки єго істнування, а на решті недавні наради про єго реформу, — і тоді судить, чи слушні, чи не слушні були повисше наведені точки. Я ж в слідуючій голові роскажу, які наслідки викликало на Украйіні те, що ті точки статуту Тов. Шевченка, приняті всі-
