Ця сторінка вичитана
— „Хм! ні! Я до таких річей не маю смаку! Мені так як би що небудь клясичне!“
Волод. Ганкевич явно сімпатизував з думками, котрі я висказував, згоджувавсь часто з моєю критикою галицьких справ, — але більше на самоті, а при других, „авторітетніщих“, більше мовчав, а іноді й озивавсь за ними, при чому зараз видно було в аргументаціі єго адвокатську виправу, — не таюсь, страшенно мені прикру. Але в чому Ганкевич був великий, безповоротний радікал для тодішнього Галичанина, так се в жіночій справі. Він з ентузіязмом говорив про россійських жінок, про йіх образованність, рівність з мущинами і т. і. — Ніколи не оженюсь з Галичанкою, — казав було він, — ні з Русинкою, ні з Полькою. То якісь ляльки, а не люде.
Одного разу ми сиділи в двох у
