Ця сторінка вичитана
— І Ви не бойітесь?!
— Чого?? — питаю, сміючись.
— Ну, я б боявсь! — одказав Літератор.
Ганкевич почав горяче доказувати:
— Коли жінка по свойій волі, знаючи чоловіка, йде заміж, а чоловік теж по волі вибрав собі жінку, то чого йім не вірити одно одному і т. п.? Де більше сторожі, там більше й неморальности.[1]
— Та може й так… А тільки я б завше боявсь лишити свою жінку саму з мущиною, — сказав Літератор і замислив ся.
Треба зрештою сказати, що був один пункт, на котрому усі знайомі мені народовці були радікали — се справа перевозу в Россію цюріхського „Впереда“, не глядючи на єго „нігі-
- ↑ Коли не помиляюсь, Ганкевич перед тим побував трохи в Россіі.