Сторінка:Михайло Драгоманов. Австро-руські спомини (1867—1877). 1889.pdf/211

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Дуже Цюрихські (Подолинський Сергій) клопочуться основанєм славянськоі читальні у Відні, а не можуть чи не хотять с переписки спізнати, як дуже сему противні тутешні условя.

Як здоровє Вашоі пані, ій клонюся низенько. Вашу руку стискаю сердечно.




З поводу першого уступу повисшого листу варто б було росказати дещо про побуток за гряницею Кистяковського, про те, як він перед виіздом за гряницю з Россіі в. 1871 р. обіцяв ся щиро прилучитись до украйінськоі праці, з яким ентузіазмом виголошував мені ті обіцянки в Гейдельберзі, як горячивсь при тому, що я йому росказував про Січ віденьську, як зачарував січовиків своім украйінофільством, чужим від московськоі примішки, котра