немов би більше широти думок, та все таке було багато туману та таки й поверховности; „общинники“ стояли якось по середині між археологією і лексикографією словарників і соціальною економією радікалів і при тому не вглублялись ні в одну, ні в другу. Проти „радікалів“ вони були досить ворожо настроєні, (а словарники ще більше); вони звали звичайно „радікалів“ поперечниками, мовляв: діаметрально противні.
Тут було чимало кружкового антагонізму, якогось несвідомого, котрий здибається скрізь між студентськими кружками, — була й резонна доля реакціі проти доктринерства й нівеляторства росс. радікалів, та була й векика доля необразованности, нерозуміня соціальних справ, нерозуміня, котре теж
даете въ своемъ письмѣ. Съ фактами и я согласенъ, но съ толкованіемъ — никакъ“. і т. д.
