змагалось виробити й собі своє доктринерство, свій фанатизм, — так що мені навіть прийшлось нераз доволі різко „осажувати“ просто реакційні виходки „словарників“ проти „поперечників“ і навіть рішуче запротестувати проти сього слова. Коли мені замітили, що „радікали“ зовсім не хотять знати украйінства, я одповідав, що, значить, вони тільки плохі радікали, бо радікал, котрий на Украійні не признає украйінства, єсть не додумавшийся радікал, так само як і украйнофіл, котрий не додумавсь до радікалізму, тільки плохий украйнофіл“. Ся фраза більше дивувала молодих громадян, ніж була йім зрозуміла. За те один зі старших приятелів підхопив єі і переказував єі й по кружках „радікальних“, з котрими він мав стосунки. Сміючись і вживаючи одну з фраз адвоката Спасовича, тоді круживших по
