Ця сторінка вичитана
ного агітатора, та дійсно ніколи не мав ні здібности ні смаку до прямоі політичноі агітаціі, і ще менше до єі рутіни: партійна (в Россіі — кружкова) діпломація, конспірація і т. д. мені були завше навіть прикрі. В політиці я завше покладав найбільше ваги на політичну науку, котра мусить виясняти людім напрямок і грунт йіх громадськоі праці, а способи праці кожна особа, чи кожний громадський елемент знайде собі сам, одповідно до своіх сил, натури й обставин; через те я з свого боку старавсь, на скілько було сили моєі, викладати сурйозно науково й спокійно свою частину політичноі науки (історіі) з катедри й літературно[1]. Я покладав надію, що спе-
- ↑ За 3½ семестра в котрі я викладав в К. універсітеті, поки мене з нього вигнав гр. Толстой — я вспів пройти: огляд історіі, історіографіі і філософіі історіі, переважно клясичних народів, —
