Сторінка:Михайло Драгоманов. Австро-руські спомини (1867—1877). 1889.pdf/240

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

сили й часу на инші борби. Всякий, хто визнає однакі з нами засади що до нашоі народности, хто хоче розвою нашого народу, нашоі мови и літератури на підставі окремішности від польскоі и великорускоі, належить до нас, без взгляду на те, яких політичних, социяльних або релігійних принципів держиться. Ділитися на партиі з причини ріжниці в таких питанях могуть народи, котрих бит народний забезпечений, — ми для дальших цілей не можемо найблизшоі спускати з ока.

Тим однако не кажемо зовсім, щоби загал рускоі народноі партиі у Галичині и в инших питанях не мав стало вироблених засад; суть такі засади, тільки що вони не ставляються так остро, щоби поодиноких людей з иншими засадами аж виключали из народного гурту.

Нашому народови не досить, щоби схоронював свою окремішню инди-