Сторінка:Михайло Драгоманов. Австро-руські спомини (1867—1877). 1889.pdf/241

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

видуальність, треба єще, щоб він и розвивався. Розвивати ж ся може тільки в згоді з духом часу, з идеями віку, приноровленими до єго національних властивостей. Ми отже не реакціонери ані навіть консерватисти, але люде поступу, прогрессисти. Проте ми не можемо бути н. пр. сторонниками ультрамонтанства, не тільки за-для того, що сим ми станули б в противности до більшоі части нашого народа, належащоі до иншоі церкви, але и тому́, що вважаємо ультрамонтанство невідповідаючим духови часу. Так само в инших питаннях, социяльних, політичних и т. п. ми ліберали и поступовці. Однако правдивим лібералізмом вважаємо лиш такий, котрий и противникам дає повну свободу, не як більшість псевдолібералів німецьких, которі всю свободу віндикують виключно для себе, а кричать: Polizei, коли хто з противників хоче також свободою хісну-