Сторінка:Михайло Драгоманов. Австро-руські спомини (1867—1877). 1889.pdf/242

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ватися. Ультрамонтанство, февдалізм и всякі тенденциі противні лібералізмови по нашій гадці повинні поборюватись силою идеі, а не брутальним насильством. Так само різнимось и від тих лібералів, котрі допускають вправді свободу и рівноправність лиць, але не допускають свободи й рівноправности народів: ми противимося як найсильнійше всякому експлоатованю конституцийних свобід на користь як поодиноких партий так и народів, — ми ліберали и федералісти.

Єще одно. Наш народ, не поступивши в своім розвою так далеко як инші народи Европи, не може й цілком рівно йти з ними дорогою поступу. Добрий и конечний єсть поступ, але він повинен відбуватися природно. Як сили фізичні и моральні поодинокого чоловіка розвиваються постепенно, так постепенно розвиваються и цілі народи; и як те, що добре єсть доспілому му-