Сторінка:Михайло Драгоманов. Австро-руські спомини (1867—1877). 1889.pdf/254

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ся б бачити таке profession de foi у формі не маючій характера розъєдинення, а просто як вираз свого переконання. Галицькі народовці певно прилучилися б до засад усім відомих, недостачою котрих до сего часу ніхто не дорікав нашому народному напрямкови.

5. Не даючи великоі ваги сёму непорозумінню, не маючому у собі нічого, що повело б нас до справжнёго розъєдинення, ми сподіваємось, що наші народолюбці як у Галичині так и на Вкраіні не відступляться правила слабих „unitis viribus res parvae crescunt“.




Лист сей з лівобережноі Украіни, з 24 підписами, дійшов нас ненадійно, и тим більше нас зрадував. Коли в попереднім листі з правобічноі Украіни симпатиі наших Украінских братів висказуються условно — хоч