Сторінка:Михайло Драгоманов. Австро-руські спомини (1867—1877). 1889.pdf/256

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ми й годимося, що се тільки може статися дорогою прогрессу; всі ми стоімо за свободою як поодиноких лиць так и цілих народностей за демократизмом и федералізмом; а що в дрібнійших питаннях є деякі ріжниці, а навіть що одні сю а другі иншу справу кладуть наперед — се зовсім природно. Таж ні в одній партиі — а тим менше у цілому народі — нема єдности всіх а всіх гадок: бувають гадки ріжні, але котора гадка прийметься більшостю, за тою піде и меншість. Згідність же в питанях підрядноі ваги не належить ставити непотрібно яко conditio sine qua non приналежання до партиі, а навіть важнійші питання ставляться так тільки тогді, коли стануть наглячими и мусять доконче сейчас рішитися.

Покиж що, переводити будемо згідно ті діла, що до котрих ніяка ріжниця гадок між нами не заходить.