Сторінка:Михайло Драгоманов. Австро-руські спомини (1867—1877). 1889.pdf/263

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

беллетрист справді з талантом і реальним напрямком. Перекинувшись думками, ми побачили, що в нас нема ріжниці, й надумались, щоб мені пойіхати в один з „лівобережних“ центрів, щоб там поговорити про галицькі справи з найголовніщим проводирем „лівобережців.“ А треба сказати, що ті лівобережці ще менш ніж правобережці ознакомлені були з дійсним станом річей в Галичині, ще менше мали постійних, впорядкованих стосунків з Галичиною.

Чудно справді стоіть галицька справа в Россіі в загалі, а ще чуднійше серед украйнофілів, як і серед московських славянофілів!

Серед звичайних россійських громадян усяких напрямків панує повнісінький індіферентізм до Галичини. Не всі навіть знають, що там живуть „Русскіе“, чи „Русини“, „Малороссы“, — а хто й зна, то якось не памята