а є глибші причини. Про се розмавляли ми 4–5 днів, або ліпше ночей, і таки зійшлись на практичних пунктах, хоч і розходились в теоріях. Лівобережний філософ державсь догмату, що Россія гниє на всьому тілу і підкріпляв сей догмат навіть тим аргументом, що в Россіі тепер найліпший писатель — Щедрин, сатирик, а сатира б то появляєть ся завше у народів в часи гнилости, перед смертю. (Я сей аргумент чув і перед тим і після того од кількох лівобережців тими ж самими словами). Гнилизна Россіі, по єго думці, труіть і нас. Філософ напримір признавав, що лівобережці нічогісінько не роблять для Украйіни, тоді як правобережці все таки щось та роблять, та поясняв се так: „У Вас ще нема судовоі реформи 1864 р. з адвокатурою, сього апогею россійського прогрессу; як буде судова реформа й на правім боці Дніпра, все стане, все здеморалі-
