Сторінка:Михайло Драгоманов. Австро-руські спомини (1867—1877). 1889.pdf/277

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

риства без дозволу уряду. Певно, то го закону не знав і сам гр. Уваров, а через нього всі єго пляни пішли марно. Якась там петербурська канцелярія взяла та й не дозволила Маційовському і другому польському вченому бути членами краківськоі Академіі!

Звісно, краківська Академія образилась і не послала свого делегата в Киів. Не схотів йіхати туди й Русин проф. Шараневич, член краківськоі Академіі, а далі зреклись прийіхати й члени хорватськоі. З боку познанського „Towarzystwa Przyjaciól Nauk“ було ознакою великоі толеранціі, що воно прислало в Киів свого делегата, і конечно, треба було всього нагніту тевтонського на познанських Поляків, щоб попхнути „Towarzystwo Przyjaciól Nauk“ до такого „панславістичного“ за-