Ця сторінка вичитана
ляків, що йдуть вкупі проти, „настоящихъ русскихъ“.
— Та й що таке страшне в украйнофільстві? питаю. Аджеж у Вас по черзі всі були, коли, хочете, украйнофілами: і Головацький і Дідицький. Та й од Поляків треба, звісно, права своі боронити, але ж не гризтись з ними за те тілько, що вони Поляки… Адже ж і Ваші „настоящіе русскіе“ не раз казали, що вони теж раді помиритись з Поляками, аби на чесному миру.
— Ніколи вони сього не казали, — кричить.
— Ну, ось, кажу, а в „Словѣ“ напр. в початку „угодовоі анкети“ Лавровського?
— Не правда, кричить, ніколи я такого не писав!… То все Драгоманов набрехав вам!…
Ну, думаю, попались ми з д. Площанським ще ліпше, ніж два редактори в „Записках Пікквікського
