Багато я росказував йім про потребу впорядкування коллекціі россійських книг по бібліотекам для молодіжі в австрійській Руси і доказував йім, яку шкоду робить навіть для інтересів россійськоі громади „Славянський благотворительний комітет“ тим, що ширить між зах. Славянами, а почастно між Галичанами, саму тільки кружкову московсько-славянофільську та мертву православно-попівську літературу і що треба ширити в Славянщині правдиву, громадську россійську літературу і науку всіх напрямків. Я не ховавсь од моіх собесідників, що маю при тому й ціли украйінські, що мені ходить о демократично-прогрессівний напрямок серед зах. Славян, а спеціально серед австр. Русинів, і що я жду, що россійська література і письменство поможе зросту того напрямку, а через нього навіть теперішні „москвофіли“ серед Русинів стануть
