Сторінка:Михайло Драгоманов. Австро-руські спомини (1867—1877). 1889.pdf/360

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

читати ту комуністичну казку, спитав нас що ми про неі думаємо.

Я поглянув на Ганкевича. Той замітив щось про два-три вирази. „А проти змісту нічого не маєте замітити?“ спитав С. П. „Нічого“, відповів Ганкевич „А ви що скажете?“ спитав мене С. П. „Я про ідею казки нічого не буду говорити. Тілько я не дуже великий прихильник проводу складних соціальних ідей в казках, Утопіях і т. п. Тут не показує ся того, що перше приходить в голову, а надто простому чоловікові: як дійти до певного ідеала, намалюваного в казці, в сні, в балеті“.

Тут Ганкевич замітив, що час іти в Бесіду, що там будуть цікаві гості.

Ми пішли, і помалу розмова звелась на наші рокові спори з Правдянами. Я піддержував розмову тілько, щоб дати другим повід говорити.