Сторінка:Михайло Драгоманов. Австро-руські спомини (1867—1877). 1889.pdf/369

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

зно і наробили чимало клопоту Січовикові, котрий нас не ждав, хоч єму й казано було, що прийідемо саме в той день, бо на завтра вже треба було бути в Галичі. Довго бідний Січовик не міг примиритись з тим, що я міг спати долі на пледі, підложивши собі під голову дорожний сак та маленьку подушечку, і таки аж розбудивши мене, перевів на якесь, по єго думці, більше комфортне ліжко.

В ранці ми пойіхали в Галич. Там нам кинулось у вічі велике число вояів, що ходили патрулями по місту, немов вижидаючи бунта. Народу прийіхало на мітінг душ з 800. Се була для нас, Росіян, невидана річ. Алеж урядники віча робили все мов навмисне, щоб віче як можна менше принесло користи народу 

Перш усього вони почали правити найторжественні церковні служ-