Ця сторінка вичитана
скою мовою, і зараз же всі почали говорити по польскому, окрім нас, прийізжих. Коли нас знакомили, Поляк-чиновник замітив: „A, Ukraińcy, to nasi ludzie!“ і поговоривши до нас спершу по польскому, але дістаючи відповідь по украйінскому (бо я говорю по польскому плохо, а С. П. і Х. Б. зовсім не говорили) і сам поговорив з нами мінут з пять по рускому, досить добре, тілько з грубоватою (бо хлопска мова!) вимовою, а потім повернувся до дам з польскою фразою і так і держався єі до кінця візіта.
На другий день ми, накупивши деяких гуцульских виробів, найбільше нашийних виплетів з намиста, — моду на котрі моі дами родички потім пустили на Украйіні, — та торбочок, ми пустились в обратну путь до Станіславова.
Туди ми прибули вже досить пі-
