Молоді попи в Галичі говорили те-ж саме. „Але ж, прошу вас, — казав я, — навіть, колиб се було правда, то якоі моральности навчать чудотворні казки про те, як той ходив по воді, а другий по воздуху і т. д.? Вже коли хочете навчати масу христіяньскоі моралі, то чому ви не ширите просто евангелія, напр. в Кулішевому перекладі?“ На се мені відповідали явно, щоб тілько відкрутитись, бо й евангеліє моі собесідники вважали за щось дуже ліберальне. Між аргументами були й такі, що хлоп занадто мало розвитий, щоб просто читати евангеліє.
Наступив кінець мітінгу, — і ми пішли на стацію, звідки С. Подолінський і О. Т. мусіли йіхати на Львів і далі в Росію, а я з Х. Б. на Чернівці. На стаціі зібралось чимало люду, і Х. Б. з своім антісемітізмом сам відкрив там мітинг, в котрому
