Сторінка:Михайло Драгоманов. Австро-руські спомини (1867—1877). 1889.pdf/392

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Про Федьковича й про мій пробуток у него я росказав осібно. Тепер роскажу подорожє моє з Федьковичем до Жабєго, звідки я мусів йіхати на угорску Русь.

Я ще в гірского попа роспитував про ту дорогу й у загалі про угорску Русь, перед тим у Львові, Станіславові, Чернівцях. Ніхто не міг мені сказати нічого! Піп гірский, котрий жив щось в 8–10 кілометрах від угорскоі границі, не знав навіть попа по той бік границі. В загалі Галичина відділена від Угорщини гірше як „китайским муром“, і в інтелігенціях, звісно, більше ніж у мужиків, бо про остатніх я довідавсь, що вони напр. возять де-що продавати з Жабєго в Сігот. Федькович після всяких розмов порадив мені йіхати в Жабє і там скластись на попа Вітвіцкого.

Пойіхали. По дорозі ми мусіли