Ця сторінка вичитана
дочки, душ з 10 мужиків, — Русинів треба додати, окрім одного, бо село було руске.
Один з них почав говорити щось таке досить неясне, але смисл котрого був запит, чи так воно мусить бути, що бідні люде будуть терпіти лихо й не бачитимуть правди?
Я, трохи здивований, обвів очима гурт. Очевидно, що всі були трошки підпивши (прийшли з корчми), але не до втрати думки. Гуцул провідник стояв по заду: очи єго блищали більше, ніж у других. Він махав мені головою й голосно шопотав: „Кажіть, говоріть, — я все йім росказав, — вони знають, хто ви!“..
Стан мій був трудний. Я відповів щось теж абстрактне на абстрактну промову першого оратора. Після того посипались мені зовсім конкретні вже скарги: той росказував про те, що єго землю дорого отаксували,
