Сторінка:Михайло Драгоманов. Австро-руські спомини (1867—1877). 1889.pdf/410

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Прийіхали ми до дому того Німця, вже коли стемніло. Провідник увійшов у дім, але через кілька часу вийшов і обявив мені, що Німця нема дома, а жінка єго стидаєся, без мужа, приймати чужого в дім, на ніч.

Не зоставалось нічого, як направитись до жида у корчму. Тут виявилось, що в жида хата мала, а дітей багато, і що жид береся годувати нас і коня, але спати треба на другій половині дому, в мужика, в котрого, як потім довідався я, жид винайма пів дому для себе. Мене впустили в кімнату мужика. То була досить простора хата, в котрій стояло два ліжка, лавка під стіною й деревяна гола канапка, на котру я поклав своі пакунки. Йісти принесли від жида, яйця й горівку. Я поділився стравою з моім Гуцулом і став готовитись спати, — коли в хату увійшло, окрім газди і досить гарноі дівчини, єго