літичних і культурних, та вести роботу з низу в гору, не брикаючись проти Москалів, як націі, а навіть добиваючись в купі з ними вольности індівідуальноі й краєвоі, в рамках котроі тільки й може поставитись сурйозно й наш національний прінціп, — цього всього слухали від нас наші Січовики як чогось зовсім чудного, а в усякім разі незгідного з нашим украйінством.
Після розмов ми поклали перш усього постаратись зібрати для Січі бібліотеку, чим мусили занятись моі приятелі, котрі повертались в Россію. Вони й справді прислали в Відень книги украйінські, окрім того Костомарова, Гоголя і т. і. А я взявсь здобути для Січі петербурські журнали й газети, в котрі я писав. Друге діло, котре вийшло з цього нашого пробутку в Відні, була участь, котру взяли молоді Галичане в збіранню матеріялу
