Коли турки воёвали,
Білу челядь забірали;
І в нашої попадоньки
Взяли вони три дівоньки.
Єдну взяли по при коні,
По при коні на ремені,
Другу взяли по при возі,
По при возі на мотузі.
Третю взяли в чорні мажі…
Що ю взяли по при коні,
По при коні на ремені,
То та плаче: »Ой, Боже-ж мій!
Косо моя жовтенькая!
Не мати тя росчісує,
Візник бичем ростріпує!«
Що ю взяли по при возі,
По при возі на мотузі,
То та кричить:
»Ой, Боже мій, ніжки мої!
Ніжки мої біленькії!
Не мати вас умиває,
Пісок пальці разъїдає,
Крівця пуки заливає!«
Що ю взяли в чорні мажі,
То та плаче то та кричить:
»Ой Боже ж мій, очки мої,
очки мої черненькії!
